Інтернет газета

Безпритульні тварини: байдужість – не вихід!

0 574

Проблема безпритульних тварин в Україні давно вийшла за межі приватної, і тепер вона стосується кожного. Байдужість, а ще гірше недолік знань – головні вороги гуманного виходу з ситуації, що склалася.

Проблема існування безпритульних тварини притаманна країнам, де відсутній державний контроль за розведенням братів наших менших. І доки ми не почнемо боротися з першопричиною, а не наслідками, ця проблема лишатиметься актуальною.

Україна на лідируючих позиціях в Європі за кількістю безпритульних тварин (на півдні та сході їх більше, ніж на заході країни). Породжує цю проблему, перш за все, відсутність відповідної законодавчої бази.

Аби розв’язати цю проблему, необхідно запровадити на державному рівні механізми обмеження розведення домашніх тварин; реєстрацію та ідентифікацію безпритульних тварин, їх стерилізацію та вакцинацію; популяризувати програми прилаштування тварин із притулків до нових хазяїв; виховувати гуманне ставлення до тварин у дітей та підлітків; розробити та ухвалити необхідні закони та підзаконні акти, ввести оподаткування та ліцензування заводчиків.

Побутує думка, що тварині треба обов’язково народити. А коли на світ з’являється численний приплід, постає проблема прилаштування. Можливо, кількох щенят/котенят і прилаштують, а решту, як свідчить гіркий досвід, викидають у мішках вздовж доріг, топлять у річках, залишають у коробках на вулиці. Тому вкрай актуальною є просвітня програма щодо необхідності стерилізації домашніх тварин.

Стерилізація сприяє зменшенню популяції бездомних тварин. Адже, наприклад, одна пара котів за сім років разом зі своїм потомством може дати 420 000 кошенят, а пара собак – 67 000 щенят! Чи легко прилаштувати таку кількість? Звісно, що ні!

Всесвітнє товариство захисту тварин (WSPA) провело дослідження «Практика контролю безпритульних тварин у Європі: огляд стратегій контролю популяцій безпритульних собак і котів у 31 країні» і дійшло таких висновків:

  1. Державна політика, спрямована на свідоме присипляння, як метод регуляції кількості безпритульних собак веде до збільшення їх популяції і є надзвичайно неефективним методом.
  2. Державна політика «відлов – стерилізація – повернення» практикується у країнах півдня Європи. Скрізь, де її застосовують, кількість безпритульних собак залишається стабільною або зменшується (наприклад, у Болгарії).
  3. Немає кореляції (залежності) між динамікою кількості безпритульних собак і практикою присипляння здорових неприлаштованих собак.
  4. Існує кореляція між динамікою кількості безпритульних собак і застосуванням на державному або місцевому рівні комплексних заходів, спрямованих на перекриття джерел росту популяції безпритульних собак: обов’язковою реєстрацією, просвітою населення, пільговою стерилізацією домашніх тварин та відмовою від практики вбивства при відлові.
  5. У країнах, де кількість безпритульних собак лишається стабільною, їх вбивство не практикується; застосовується або «відлов – стерилізація – повернення», або «відлов без повернення», або їх комбінація. Так, у Польщі та Литві помітна тенденція до зменшення безпритульних собак.
  6. Жоден із перелічених методів: «відлов – стерилізація – повернення», «відлов без повернення», присипляння здорових неприлаштованих тварин як методи регулювання чисельності безпритульних собак без застосування комплексних запобіжних заходів щодо розмноження домашніх тварин не мають визначального впливу на їхню кількість.
  7. Тільки застосування комплексних заходів із запобігання неконтрольованому розмноженню домашніх тварин, що запроваджуються державною або місцевою владою, є ефективними щодо регулювання чисельності безпритульних тварин.

Андріана Байло,

газета «Чесна країна», березень 2019 року

Коментарі
Завантаження ...