Інтернет газета

ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: «Як голосуєш – так і живеш!»

0 78

Олександр Мороз тривалий час був поза полем активної політики. Але за період короткої передвиборчої кампанії його рейтинг стрімко зріс. Експерти вважають, що такий успіх лідера Соціалістичної партії пов’язаний із низкою причин. По-перше, у кандидата в Президенти Олександра Мороза, на відміну від переважної більшості його конкурентів, чітка, орієнтована на потреби людей програма. По-друге, у суспільстві зростає запит на ліву та лівоцентристську ідеологію, в основі якої лежить ідея соціального захисту та принцип соціальної справедливості. По-третє, на думку аналітиків, спрацював механізм «політичної пам’яті», коли люди втомилися від популістських обіцянок і хочуть стабільного та прогнозованого життя. Напередодні першого туру президентських виборів «Чесна країна» поспілкувалася з Олександром Олександровичем, щоб з’ясувати, яким лідер соціалістів бачить майбутнє України.

«КАНДИДАТИ ОБІЦЯЮТЬ ТЕ, ЩО НАПИСАНО МНОЮ БІЛЬШ ЯК 20 РОКІВ ТОМУ»

– Олександре Олександровичу, багато хто каже, що вся біда України полягає у тому, що не змінено стару систему влади. Але у нас уже було дві революції, невже система так і не змінилася?

– У нас так і не сформувалася система народовладдя, яку обіцяли політики на двох Майданах. Адже коли вони приходили до влади, система жорсткого адміністративного управління залишалася тією самою. Тому моя мета на президентських виборах відрізняється від інших. Я знаю майже всіх кандидатів, вони обіцяють те, що написано мною більш як 20 років тому. Але ніхто з них реальною зміною системи влади займатися не хоче. Я ж переконую людей, що треба ліквідувати інститут Президента в його нинішньому вигляді. Ліквідувати разом з адміністраціями. Натомість владні повноваження і можливість їх здійснювати під контролем виборців передати виборним, насправді самоврядним структурам. Це змінить країну, змінить людей, створить умови для швидкого розвитку України за європейськими зразками. На те, що я пропоную, потрібно буквально 1-2 роки.

Ще раз повторю, треба, щоб була система влади європейська, де громадяни часто не знають навіть прізвища Президента. Він не повинен втручатися в речі, які не належать до його компетенції, скажімо, зменшувати ціни на газ удвічі чи вибирати віру громадянам. Обов’язок Президента – забезпечити порядок, у якому всі житимуть за Конституцією. Це головне. Звісно, крім його безпосередніх обов’язків, пов’язаних із міжнародною політикою і обороною.

– Але у 1996 році Ви були одним з авторів Конституції України. Чому зараз пропонуєте її змінити на референдумі?

– Конституція 1996-го була адекватною тогочасній дійсності. Не було іншого – шанобливого ставлення до неї з боку тих, хто приходив на президентську посаду. Власне кажучи, всі звикли до системи влади, яку запровадив ще хан Батий.

Та й не Конституція винна у тому, що так живемо. А винні ті, хто не дотримується її. Конституція 1996 року недарма визнана кращою в Європі, але для того, щоб уникнути узурпації влади, треба було внести зміни, яких я від самого початку добивався.

Ющенко, коли просив моєї і моїх однодумців підтримки, зобов’язався завершити політичну реформу, ініційовану нами в 2004 році, змінити бюджетно-податкове законодавство, щоб самоврядність була самодостатньою і щоб обрана структура влади була підпорядкована людям, аби вони бачили і несли відповідальність за того, кого в цій структурі обирають. Щоб, як тепер ми пропонуємо, кожен рік організовувати вотуми довіри головам рад, депутатам, суддям, іншим службовцям. Тобто контролювати владу, провівши, крім того, майнову люстрацію. Але на другий день після обрання Президентом Ющенко відмовився від усього цього і почав працювати на повернення редакції Конституції 1996 року.

– Що конкретно Ви пропонуєте змінити в Основному Законі?

– Повторю: ліквідувати адміністративну вертикаль. Підняти роль і значення самоврядних структур. Створити умови для того, щоб ці структури мали змогу вирішувати проблеми життя громади, конкретної людини, території. Тобто зробити так, аби місцева публічна влада не чекала блага від вищого начальства, а мала змогу забезпечувати економічне зростання регіону (отже, і міцність бюджету), дбала про людей, що мешкають на території її юрисдикції, відповідала перед ними за ефективність управління.

«МИ ЗАЙМАЄМОСЯ СТВОРЕННЯМ ШИРОКОЇ ЛІВОЦЕНТРИСТСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ»

– Ваша партія піде на парламентські вибори?

– Обов’язково. Зараз зі своїми однодумцями займаюся створенням широкої лівоцентристської (чи соціал-демократичної) європейської Платформи для того, щоб зайти до Верховної Ради впливовою фракцією.

– Зараз багато кандидатів топчуться на лівому полі, багатьох тягне до соціалістичних гасел, наприклад, ту саму Юлію Тимошенко.

– Тимошенко завжди лівою була. Ще коли вперше пройшла у парламент, говорила виборцям: «Наша партія – така само, як Соціалістична. Просто у них немає грошей, а в нас є».

Але Юлія Володимирівна нерідко вдається до фарисейства, залежно від політичної кон’юнктури. Наприклад, її гасло «Безпека України — в НАТО, а майбутнє — в ЄС». Вона ж прекрасно розуміє, що ані там, ані там Україні в найближчій перспективі не бути. Навіщо, вибачте, цю нісенітницю ліпити на білбордах?

– Як Ви вважаєте, чому різко впав рейтинг Юлії Тимошенко?

– Я не дуже довіряю рейтинговим показникам, вони часто замовлені. Юлія Володимирівна раніше за інших вступила у передвиборні перегони. Тож рівень її підтримки людьми вже сформований. Та хочу сказати, що цей рівень є недостатнім і в подальшому він не зростатиме. Ще раз хотів би нагадати, що всі гасла, які сьогодні використовують як пані Тимошенко, так й інші кандидати, я розробив десятки років тому. Хоча не всім її словам можна довіряти. Наприклад, зараз Юлія Володимирівна обіцяє заборону на продаж землі. Хоча раніше у неї на це були кардинально інші погляди.

– Якщо переглянути Вашу декларацію, то Ви дуже відстаєте від найбагатших кандидатів у Президенти.

– У Юлії Тимошенко також скромна декларація. Просто у неї тітка хороша. Тому й білборди через кількасот метрів по всій Україні. Один білборд сьогодні коштує за місяць близько 1,5 тисячі доларів. А хто ці (та й інших кандидатів) витрати контролює? У мене такої тітки немає. На жаль. Можливо, на щастя.

– Хто фінансує Вашу політичну діяльність?

– Ніхто.

– Але ж на заставу гроші зібрали.

– Допомогли делегати з’їзду нашої партії. Там були і підприємці. Наприклад, Анатолій Іванович Льовін виступив на з’їзді, підтвердив, що потрібно змінювати державу, що треба дати можливість розвитку підприємництва. Я звертався кілька разів щодо захисту його виробництва, унікального і необхідного для України. Він перерахував частину застави. Інші теж допомогли.

– Як думаєте, скільки відсотків візьмете на виборах?

– Усі наші будуть. Допоможіть одне одному у боротьбі за Україну. Усвідомте просту істину: як голосуєш – так і живеш!

Спілкувався Олександр Довгань,

газета «Чесна країна», березень 2019 року

Коментарі
Завантаження ...