Інтернет газета

«КОРУПЦІЯ – ЗЛОЯКІСНА ПУХЛИНА В ДЕРЖАВНОМУ ОРГАНІЗМІ»

0 137

Олександр Мороз — один із найдосвідченіших українських політиків. Він —  народний депутат п’яти скликань, двічі обирався Головою Верховної Ради, є співавтором Конституції України. 11 грудня на засіданні Політичної ради «Соціалістичної партії Олександра Мороза» було ухвалене рішення про висування Олександра Олександровича кандидатом у Президенти України. В інтерв’ю «Чесній країні» політик розповів про те, якою він бачить Україну і якою хотів би її бачити у разі перемоги на президентських виборах.

– Олександре Олександровичу, чому після відносно затяжної паузи ви вирішили повернутися в активну політику та балотуватися на найвищу державну посаду?

– Сьогодні не можна стояти осторонь і спокійно спостерігати за тим, як різними популістами знищується наша держава. Очевидним фактом для майже всіх людей стало прискорене просування України до катастрофи. Безліч доказів тому знайде кожен, задумуючись над власними проблемами. Причина їх у знищенні економіки і неможливості одержати оплачувану роботу, у відірваності влади від суспільства та відсутності гарантій на всі права людини, у жертвах війни, яку ніхто не збирається припиняти, у затягуванні зашморгу тарифів і цін, боргів та інфляції, в недоступності медичної допомоги і зниженні рівня освіти, в зрощуванні влади з бізнесом і криміналом. Територія України цілеспрямовано звільняється від українців (їх залишилось близько половини (!) від чисельності в 1991 р.), готується продаж її землі, після чого існування країни як суб’єкта міжнародного співтовариства припиниться.

– Чи не занадто чорними фарбами змальовуєте ви ситуацію?

– Ні. Ми взагалі опинилися на межі втрати нашої державності. Підтвердження катастрофи ви можете побачити повсюдно: жахлива корупція, яка пронизує усю вертикаль влади, ігнорування на всіх рівнях законів і Конституції, потакання розкраданню національних багатств і ресурсів країни, втягування країни в абсолютну боргову залежність тощо. Цей державний, радше — антидержавний курс, безперечно, протилежний тому, якого сподівалися і потребують українські громадяни, протилежний тому курсу, якого потребує і Україна, і міжнародне співтовариство.

– На вашу думку, в чому криється основна проблема?

– В корупційній складовій. Нинішня влада (чи перелицьована з її нинішніх представників) з таким завданням не справляється. Не тому, що завдання  складне, а тому, що корупція — її суть, її інструмент управління, її фактична мета. Нині корупція — злоякісна пухлина в державному організмі. Нею заражені буквально всі інститути влади. Доки зберігатиметься такий стан, про позитивний розвиток України нічого й мріяти. Сьогодні в нашій державі влада, великий бізнес і кримінал — єдине утворення, що дає можливість називати владну систему кримінальною.

– З корупцією боролися всі президенти України. Що ви пропонуєте для її подолання?

– Не треба винаходити велосипед. Передусім необхідно запровадити досвід подолання корупції в розвинених країнах. Найперше — шляхом створення нормативно-правової системи унеможливлення легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом, та розвитку механізмів контролю за відмиванням грошей.

Необхідно запровадити досвід подолання корупції в розвинених країнах. Найперше — шляхом створення нормативно-правової системи унеможливлення легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом

– Чи можна швидко відродити економіку України?

– Сьогодні, на жаль, ми повинні говорити вже не стільки про відродження народного господарства, яке з 1991 року планомірно знищувалося корупційними урядами, а про його створення. Адже виробництво в майже всіх галузях мертве. Відбулася абсолютна деградація економіки. Люди продуктивного віку тікають туди, де можна заробляти на життя. Населення України скоротилося майже вдвічі, і цей процес набирає сили. Щоб подолати занепад, нам потрібно орієнтуватися на розвинений постіндустріальний світ, де стрімкими темпами впроваджуються високі технології. Враховуючи прогрес, треба сформувати відповідну економічну парадигму України, не забуваючи і про виробництво товарів для заміщення імпорту.

Водночас, потрібно пропонувати нові інвестиційно привабливі проекти, що передбачають вигоду для зарубіжних партнерів. Умови інвестицій при тому не збільшують боргової залежності країни. Такими є розвиток транзитних мереж, умовно, «Із варяг у греки» та «Шовковий шлях». Свого часу наша партія вже презентувала подібний проект —  водний шлях із Балтійського до Чорного моря з використанням річок у Латвії, Білорусі та Україні. Ідея зацікавила потужні інвестиційні компанії (їхні умови — повернення затрат з прибутку від експлуатації шляху) та владу згаданих країн, але не зацікавила нашу владу, бо, схоже, не було чого там красти. Зараз потрібне лише політичне рішення для реалізації цього проекту. Він відкриває можливості створення каскаду невеликих гідростанцій, шляхових переходів, відновлення природного рельєфу дна Дніпра (отже, гідроекологічну реконструкцію водного басейну центральної України). Це сотні тисяч робочих місць, стимул для суднобудування та спеціальної техніки для очистки рік і водойм, зведення берегових споруд, доріг і торгових терміналів, створення кількох вільних економічних зон. Затрати (близько 12 млрд доларів США) самоокупні, оскільки згаданий шлях в 4 рази зменшує теперішні транспортні витрати на товари зі Скандинавії і північної Європи до країн Середньоземномор’я і навпаки.

Щоб подолати занепад, нам потрібно орієнтуватися на розвинений постіндустріальний світ, де стрімкими темпами впроваджуються високі технології

– Зараз точиться боротьба навколо української землі, мабуть, останнього  багатства України, яке ще не встигли повністю приватизувати. Яка ваша думка з цього приводу?

– Агропромисловий комплекс — стимулятор розвитку економіки. Але загальним підсумком усіх «реформ» в АПК стало знищення села — основи українства взагалі, витіснення українців із їхнього природного середовища. В результаті це призвело до імпорту цукру, м’яса, молока і «молоковмісних» продуктів, до шалених цін на харчові продукти.

Так звані реформи в АПК здійснюються всупереч ухваленому з ініціативи соціалістів Закону «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» та «Земельному кодексу» в редакції 1990 року. Нав’язливою манією усіх президентів (крім хіба що Леоніда Кравчука) та урядів було перетворення землі сільгосппризначення в товар. Паювання земель, виділення паїв у натурі (злочин Кучми), видача державних актів на паї (за наполяганням прем’єра Тимошенко) як юридичної підстави для переходу права власності — механізму відбирання земель, — це підготовка грандіозної афери. Вона стримується поки що мораторієм. На його припиненні уже відкрито наполягає МВФ, залежні владці та політологи, псевдовчені-аналітики.

Соціалістична партія підготувала детальну концепцію земельних відносин та розвитку АПК в Україні. В її основі — збереження землі у власності України. Нею передбачено: викуп державою земельних паїв; створення Державного земельного банку; використання оренди як предмета застави; домінування орендної форми відносин; використання земельної ренти на користь місцевих громад для забезпечення конституційних гарантій про освіту і охорону здоров’я; стимулювання державою фермерства і великотоварного аграрного виробництва та переробки продукції; збереження і захист родючості ґрунтів.

Соціалістична партія підготувала детальну концепцію земельних відносин в Україні та розвитку АПК. В її основі — збереження землі у власності України

– Чи може одна людина або політична партія все це змінити на краще?

– Партія підготувала проект Декларації свободи і справедливості в Україні для створення потужної єдиної лівоцентричної європейської політсили в державі. Таке об’єднання спільних зусиль партій лівого і лівоцентристського спрямування дасть перспективу відродження соціальної функції держави (і бізнесу теж), створить умови для людей відстоювати свої соціальні права, витягне суспільство з тієї безнадії, в якій воно перебуває останні роки. Адже нам потрібно швидко встановити мир і будувати Європу в Україні, а не шукати її за межами Батьківщини.

Спілкувався Олександр Довгань 

Коментарі
Завантаження ...