Інтернет газета

«Єдина вдала реформа нинішньої влади» – Олександр Сугоняко

0 119

Олександр Сугоняко не лише народний депутат від виборчого округу №158. Уже протягом року він також очолює загальноукраїнську політичну силу — Соціал-демократичну партію (СДП). Сьогодні він розповів «Чесній країні», як його рідному регіону допомогло створення об’єднаних територіальних громад

— Олександре Леонідовичу, наскільки реформа місцевого самоврядування зі створенням ОТГ важлива для України?

— Якщо не брати до уваги питання обороноздатності країни, то реформа місцевого самоврядування і створення ОТГ, мабуть, єдина вдала реформа нинішньої влади. Так, вона непослідовна, вона затягується, але вона необхідна. Децентралізація влади — шлях до створення нормальної демократичної держави. На жаль, сьогодні безліч місцевих проблем розв’язується в центрі, який не бачить ні Бездрика, ні Хотені, ні Кіндратівки, ні Олексіївки, які є на моїй рідній Сумщині.

Сьогодні, якщо кар’єр розробляється в Бездрику, дозвіл на це видають на рівні області чи Києва. Процес узгодження затягується неймовірно, і без корупції не обходиться. Якщо підприємство будується в Сумах, дозвіл на це видається в Києві, регуляторний процес неймовірно складний. Дійшло до того, що отримання дозволу на будівництво триває довше, ніж процес побудови. А витрати, особливо корупційна складова, — вищі за вартість самого будівництва.

Сумщина наразі створила 35 територіальних громад, із них у моєму окрузі №158 — дев’ять. Я допомагав у створенні цих громад, робитиму це і надалі. Ці дев’ять ОТГ — хороший приклад того, як працює реформа і що вже зроблено. Маленька Хотенська громада, яка об’єднала чотири села — Хотінь, Кіндратівка, Олексіївка і Писарівка, — змогла тільки за цей рік реалізувати 12 проектів у соціальній сфері. Найкращий із них — реконструкція школи. У Хотені майданчики для збору відходів уже кращі, ніж у Сумах або в Києві.

У медичній амбулаторії, капітально відремонтованій, з’явився стоматологічний кабінет, в якому працює молодий лікар. Раніше бабуся, котра мала серйозні проблеми із зубами, просто не могла потрапити на прийом до сумського лікаря, а тепер ця проблема розв’язується на місці. Люди похилого віку безмежно вдячні за це. Виходить, що громада, навіть ще повністю не отримавши повноваження, вже змогла зробити багато.

Громадам потрібно також передати право розпоряджатися землею за межами населених пунктів, контроль над лісовими угіддями, над водоймами. Передати їм усі регулятивні функції, зокрема на видачу дозволів і ліцензій. Коли громади отримають усі повноваження, очевидно, вони зможуть добитися профіциту своїх бюджетів, що зараз неможливо. Але навіть нинішні урізані повноваження громад уже мотивують жителів ОТГ контролювати платежі за землю, витрати бюджету, будівництво. Якщо в ОТГ ремонтують дорогу, то пильно стежать, чи якісно вона покладена, чи не крадуть дорожники. У Хотенській громаді створено власне комунальне підприємство: там розуміють, що освоювати державні субвенції краще своїми силами. Тоді кошти повертаються до бюджету Хотенської ОТГ у вигляді податків, відрахувань від єдиного соціального внеску, гроші залишаються на розвиток громади, створюються нові робочі місця. Так ми даємо не тільки рибу, але й вудку для її лову.

— Створення ОТГ — це крок у бік соціальної держави чи навпаки?

— Система ОТГ безпосередньо пов’язана з ідеєю соціальної держави. Одна з рис соціальної держави — системний контроль з боку громадянського суспільства. Громада — більш відповідальний осередок держави. Місцеві громади можуть системно контролювати роботу тих самих агрохолдингів, які орендують більшу частину їхніх сільськогосподарських земель. Для них важливі питання відновлення ґрунтів, сівозміни, ремонту доріг. Якщо агропідприємство неналежним чином експлуатує дороги, то громада може вимагати їх відновлення. У ОТГ розуміють, що цією дорогою їздять не тільки фури із зерном, а й шкільний автобус із дітьми, та й вони самі.

По-друге, громада — це майбутня первинна ланка адміністративно-територіального устрою України. Уже потім — район і область. Час покаже, наскільки ефективними будуть громади в тій конфігурації, в яку вони зараз об’єдналися. Але однозначно — це найкращий шлях до самоврядування і громадського контролю за владою.

Уже зараз постало питання про подальшу необхідність існування районів у нинішньому вигляді. У тому самому Краснопільському районі існують райрада і райдержадміністрація, хоча реально весь район поділений між громадами — Миропільською і Краснопільською, які мають свої апарати. У проміжній районній ланці вже немає потреби. Громади — первинна ланка, далі вони мають обрати конструкцію другого рівня — область або край. Вищою ланкою буде держава, яка контролює дотримання Конституції при ухваленні рішень у громадах.

Я був у Швейцарії, в маленькому Лейкербаде на 1200 жителів, це комуна округу Лойк в кантоні Вале. Комуна має всі повноваження, навіть надає дозвіл на проживання і за це бере платежі в свій бюджет. А в бюджет Швейцарії передає 150 млн євро в рік на виконання функцій держави. Так само побудована система влади і в Німеччини, і в Скандинавії. Де при владі соціал—демократи — там найсильніше місцеве самоврядування.

— Які можливості в ОТГ ви бачите для себе як для політика?

— Громада — це початкова ланка, з якою можна безпосередньо комунікувати, доносити ідеї. У моєму окрузі в кожній з дев’яти громад є наші фракції, ми працюємо з ними. Зараз хочемо налагодити зв’язки між громадами Сумщини та громадами європейських країн, порівнянними за кількістю населення.

Мені дуже сподобався досвід Швейцарії. Ми навіть почали його впроваджувати в наших українських громадах, і люди дуже позитивно відгукнулися на зміни, що відбуваються. Є можливість залучити європейські кошти для реалізації соціально-економічних проектів наших громад із програм Євросоюзу.

На зустрічах з виборцями я завжди кажу: державні субвенції, які виділяються за мого сприяння на розвиток громад — не мої гроші, а ваші, це кошти платників податків. Це те, що Київ забрав, а потім трохи відновив — і це неправильно, так не повинно бути. Громада має заробляти на себе сама.

Ми, соціал-демократи, приходимо до людей, проводимо через нашу партійну організацію або через Раду громади народне опитування: який об’єкт потрібно відремонтувати в громаді, чому надати пріоритет? За підсумками опитування після рішення Ради громади я звертаюся до Кабміну, який і виділяє субвенції на узгоджені об’єкти. Тоді прості люди розуміють — вони це захотіли і отримали через свого депутата, це їхня ініціатива.

У цивілізованих країнах 100% податків збирається на місцях і якась частина віддається державі для виконання її функцій. А в нас усі податки до недавнього часу збирались центром, і потім їх частина поверталася вниз. Зараз система поступово змінюється, але в ідеалі 100% податків повинно збиратися внизу. Потрібно передати ОТГ можливість встановлювати акцизи, місцеві податки і збори з певними лімітами. Підходи до встановлення акцизів у Києві і в тій самій Хотені повинні відрізнятися, адже одна справа — багатий Київ, інша — село. Громади повинні отримати право самим стимулювати розвиток місцевого підприємництва.

— Можете розповісти історію зі своєї практики роботи в ОТГ?

— Можу навести приклад Краснопільської громади. Ця територія межує з Росією, країною-агресором. Це така забута Богом і людьми територія Сумщини. Контрабанда, ліси, підприємства не працюють.

Минулого року ми добилися проведення на Сумщині так званого митного експерименту — кошти, отримані від перевищення плану надходжень по митниці, йшли на ремонт доріг. Частину з цих коштів витратили на ремонт доріг Краснопільщини. Раніше відрізок шляху в 6 км з Угроїдів до Тур’ї (прикордонне село) можна було проїхати хвилин за 40, за годину — настільки розбита була дорога. Минулого року її капітально відремонтували, тепер можна проїхати за 5 хвилин. Цього року зробили дорогу від Краснопілля до Угроїдів. Не всю, але відремонтували найпроблемніші місця, якісно відремонтували.

Ніхто в районі не вірив, що подібний ремонт можливий. Ремонт дороги проводила компанія, яка виграла тендер і не пов’язана з місцевими чиновниками. Вони відкати нікому не носили, а все вклали в дорогу, зробили якісно. Місцеві активісти дзвонили мені регулярно, і по ходу справи формат їхніх скарг змінювався: від невіри — до подиву і занепокоєння. Чому занадто товстий шар асфальту кладуть? Чому так якісно роблять дорогу? Це було підозріло, сто років ніхто нічого не робив — і ось, будь ласка, дорога.

 

Коментарі
Завантаження ...